Твої слова, мов гострий соус в горлі,
Але без них емоції прісні,
А погляди наскрізь в коханні змоклі,
То тнуть, то зігрівають милу тінь.
Вони як я - раби, що мають волю,
Жагуче п'ють з піали почуттів,
Аж поки не наситяться до болю,
Й уста стисне вага людських гріхів.
Як мало ми жадаємо для духу,
А як багато пожирає плоть.
Байдужі сльози - вісники посухи,
Блукають під габою сонцезлоть.
Міраж, що безнадію відтіняє,
Мов вовчі ягоди агатом пороста.
Твої слова як полохливі зграї,
Твій погляд як глибока самота.[i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512285
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2014
автор: Юлія Кириленко