ЗАКОН БУТТЯ 44. Завершення

25.03.1993
[b]ЗАКОН    44.
Кожна  Новація  у  коригуванні,  корекції  та  переробці  будь-якої  Програми  Розвитку  будь-якої  Цивілізації  чи  сонму  Цивілізацій,  не  залежно  від  Агрегатності  та  Континууму,  завжди  базується  на  діяльності  певного  одиночного  представника  цієї  одиниці  Ієрархії  не  залежно  від  масштабу  та  обсягу  цієї  Новації.
Носієм  такої  Новації  чи  Новацій  завжди  є  Духовно-Душевна  Суть,  яка  базується  виключно  на  Душі  Основного  типу,  яка  проходить  поточність  своїх  випробувань,  виховань  та  зросту  в  межах  Життя  не  залежно  від  його  Циклу  чи  Закрутки.
Це  -  абсолютний  Закон.
Виняток  виключений.[/b]

[u][i]Висновок  1.[/i][/u]
Душі  Основного  типу  є  потенційними  носіями  цього  Закону.

[u][i]Висновок  2.[/i][/u]
Той,  хто  володіє  такою  здатністю  та  усвідомлює  це,  повинен  знати,  що  його  унікальність  є  надунікальною.

[u][i]Висновок  3.[/i][/u]
Носій  такого  типу  Духовно-Душевної  Суті,  після  того  як  період  усвідомлення  самим  собою  себе  закінчується,  перебудовується  відповідно  до  масштабу  та  обсягу  Задачі,  яку  він  виконує.

*******

ЗАВЕРШЕННЯ
13.07.2014
Це  був  останній  Закон,  який  мені  тоді  Надиктували.  Початок  Диктанту  датується  13.11.1991,  закінчення  =  25.03.1993.  За  цей  час  багато  чого  трапилося  в  моєму  суто  реальному  і  суто  нереальному  житті,  але  мене  завжди  дивували  послідовність  та  логічність  того,  що  мені  Казали.    Завжди,  коли  я  сідав  робити  запис,  то  не  знав  про  що  та  як  саме  буде  іти  мова,  і  це  завжди  переповнювало  мене  очікуванням  незвичного,  на  мене  опускалася  якась  радість/ейфорія  і  глибоке  задоволення  від  того,  що  я  робив.  Чесно:  не  знаю,  чи  мої  колеги  по  цеху  щось  подібне  переживали,  але  в  літературі  я  не  зустрічав  описи  подібного  до  моїх  переживань.
Якщо  уважно  придивитися  до  текстів  Законів,  які  вже  закінчені  тут,  то  можна  побачити,  що  поступово  змінювалися  певні  переконання  та  значення  термінів.  Найсильнішим  було  послідовна  ілюстрація,  що  Бог,  в  тому  розумінні,  як  це  уявляє  собі  релігійна  людина,  не  залежно  від  конфесії  чи  навіть  форми  релігії,  є  тільки  Посада  в  Ієрархії  НадВищого  Розуму.  Ця  ідея  розвивалася  для  мене  на  протязі  десятиліть,  а  до  неї  примикали  найрізноманітніші  пояснення  нестиковок  офіційної  чи,  як  її  називав  Чарльз  Форт,  ортодоксальної  Науки.  Тільки  один  "елементарний"  приклад.
Сучасна  наука  багато  говорить  про  так  звану  Темну  матерію,  будуючи  найфантастичні  теорії  про  неї,  про  її  суть.  Але,  якщо  прийняти  за  основу,  що  Реальність,  в  якій  ми  Існуємо,  є  тільки  однією  із  Агрегатностей  Континууму,  то  тоді  стає  зрозумілим,  що  "подавляюча  маса"  інших  Агрегатностей  і  створює  цю  Темну  матерію,  як  і  є  зрозумілим  те,  що  ми  з  мірками  Реальності  не  можемо  ідентифікувати  цю  Темну  матерію.
Подібних  несподіванок  у  мене  записано  дуже  багато.  Деякі  з  них  вже  перекочували  із  Окультної  сфери  Науки  в  Ортодоксальну  сферу  і  мені  було  завжди  цікаво  спостерігати  як  це  відбувається.

Здається,  що  я  не  помиляюсь,  коли  думаю,  що  Теоретичне  Навчання  у  мене  закінчилося  якраз  десь  на  початку  1993  року,  а  далі  була  вже  Практика,  яка  за  станом  на  зараз  стала  вже  майже  в  минулому.  Але  як  приємно  перебирати  горошини  споминів  і  час  від  часу  розуміти,  що  ніщо  не  пропало  і  ніщо  не  забуте.
Прикро,  що  кожна  людина  на  кінець  свого  життя  набуває  максимальну  силу  у  своїх  знаннях  та  вміннях,  але  це  є  закономірністю  нашого  існування.  Принаймні:  зараз.

*******
"Інопланетянка"          300  х  400;
папір,  акварель,  кольорові  олівці;
09.10.2010  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511142
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2014
автор: Левчишин Віктор