Здається, пройшло століття…

Тебе  не  бачила  століття,
І  не  дивились  карі  очі  в  карі  очі  
І  місяць  ,  що  над  нами  світить,
Давно  не  бачив  ніжностей  дівочих.
Твоїх  речей  не  слухала  віками  
І  голосу  згадати  я  не  в  силі  ,
А  може  ти    під  тихими    зірками
Пускаєш  в  небо  спогади    зогнилі?
Ти  обіймав  мене  ще  до  нашої  ери
Тому  історія  людства  не  бачила  такої  любові  
І  фільму  не  зняли  про  неї  колись  режисери
 І  в  світі  не  знають  про  справжні  сердечні  болі.
Кожна  хвилина  без  тебе  здається  роком
Результат  швидкого  плину  часу  болючий
Старіємо  разом    з  тобою  дуже  скоро,
Не  встигаєм  піддатись  любові  колючій.
І  Бубмбокс    постійно  співає  про  мене  :
«…ні  на  що  це  зовсім  не  схоже,
Я  немов  маленька  дитина  ,
Що  без  тебе  жити  не  може»
Так,  не  можу  і  тобою  напевно  хвора.
Життя  перетворилося  на  жахіття
Бо  ми  бачилися  лиш  позавчора.
 А    для  мене  -    пройшло    століття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510983
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2014
автор: Ira Lee