Країн багато є - у мармурі і цвіті,
Де шлях без ям, де хмарочоси і моря.
Та я люблю свій рідний край найбільше в світі,
Тут наливалось джерелом моє життя.
Приспів:
Люблю тебе, Вкраїно-Мати,
В час, як радієш ти, і в час, як у журбі,
Дніпро ревучий і Карпати,
Ліси зелені та озера голубі.
Росте тут жито і пшениця золотиста,
Між ними маки із волошками мигтять,
Садок гойдає звуком сойка голосиста,
Шляхи лелеки в небі крильми борознять.
Тут сонце сріблом покриває влітку річку,
Весна плете зі шовку лугу моріжок,
Цвіркун на скрипці грає п’єси цілу нічку,
А риба б’є хвостом об місяця ріжок.
Тут люди мудрі, працьовиті і веселі,
Їм аби волю й мир гойдали комиші.
Є радість? Піснею наповнюють оселі,
Є треба? Сонце витягають із душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)