Тіло перетнуло рубікон,
А Душа собі мандрує манівцями.
Все життя,..поставлене на кон,
Мов написана картина - олівцями...
Вічності квиток в один кінець,
Та зв"язок не буде втраченим ніколи:
Вічна пам"ять люблячих сердець;
По собі свіча лишає слід восковий...
Кілька днів й мандрівка (навмання
Поміж тут живих) знайде свою дорогу:
Зодягнувшись в ангельське вбрання,
Полетить Душа в обійми Батька Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510561
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2014
автор: Бойчук Роман