КВІТКА НАДІЇ

Чи  знаєте  ви,  коли  цвіте  папороть?  На  Івана  Купала!  Мабуть,  так,  але  ніхто  цього  не  бачив.  Я  думаю,  що  папороть  зацвітає  тоді,  коли  серце  відкрите  для  любові.  І  саме  у  серці  закоханого  чи  закоханої  ця  квітка  кохання  й  цвіте.  Хочете  заперечити?  Спробуйте.  Перепитайте  закоханих.  Отож  бо!  
Просто  така  думка…  Чув?
«Кохання  важко  пояснити…  та  кохати  може  кожен!»
Кохання  і  є  рушійною  силою  цивілізаційного  поступу  людства.  Тим,  заради  чого  робиться  безліч  героїчних  вчинків  та  безумних  дурниць.  Не  потрібно  боятися.  Не  потрібно  оглядатися  назад  та  роздивлятися  навсібіч  –  якби  хтось  там  чогось  та  не  сказав…  Адже,  це  політ  з  квіткою  папороті  в  руках!  Треба  летіти…  До  сонця,  до  неба,  до  серця  обраниці  чи  обранця…  Летіти  у  своїх  мріях.  Падати…  Іноді  боляче.  Іноді  нестерпно  боляче...  Але  вставати  і  знову  розправляти  крила  до  тих  пір,  поки  цвіте  у  серці  папороть.
А  якщо  -  вибух  емоцій,  які  переповнюють  все  єство,  та  так,  що  здається  серце  от-от  розірветься,  як  наступальна  граната  на  тисячі  дрібних  скалок  –  слів,  поглядів,  зітхань,  поцілунків  і  ще  безлічі  чогось…  Старі  мольфари  називають  це  флюїдами  кохання.  
А  якщо  це  не  всі  помічають?  Якщо  не  всі  дослухаються,  бо  не  чують?  Особливо  той  чи  та  один-одна.  Не  чують  шалений  крик  твого  серця?  Глухі?!!
Просто  така  думка…  Бачив?
Береш  в  руки  цей  щоденник  і  читаєш.  Це  закарбовані  на  папері  скалки  закоханого  серця  на  тлі  сяйва  квітки  папороті.  Будь  обережним  і  уважним  читачем!  Чи  не  для  тебе  це  писалося?  Бо  ти  не  чув!  То,  може,  тепер  побачиш.  Тільки  не  спізнись!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509966
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2014
автор: Ірена Смачило