Не гільзи! Хай котяться яблука в трави,
Лапає твій погляд хмарок кучерявих,
Яскраве проміння, між гілок розмову,
А ще на додачу - пташок передмову.
А замість ненависті - хлине прощення,
Впусти в своє серце духовне прозріння.
Хай падають зорі на щастя, на долю
Лиш тільки не кулі запечені кров'ю.
Хай полем лягає туман край дороги,
Дозріють хліба ядренисті, розлогі.
Плекаймо сумлінно любов, як дитину,
А саме найбільше - любім Україну.
На крилах молитва злітає до неба,
Дай, Боже, надію якої нам треба.
Ціннішого в світі, нема за свободу
Де твоє коріння батьківського роду.
Хай гепають яблука, котяться спілі,
Над Краєм рокочуть громи знавіснілі.
Ще трішки й веселка освітить всі ниви,
Й мою Україну навіки щасливу!
Хай падають яблука червонобокі
Заправлені медом і дуже солодкі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509666
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА