Молюсь і вірю!
Україно!!! Повстала ти з низького дна
Твої сини пішли в віки за волю,
З надією в щасливе майбуття.
Гей! Хуло – геть з дороги!
Нащадки славних козаків перепливли
«дніпровськії пороги» з середньовіччя в XXI вік
Наругу й злидні ми пережили
Й небоїмось тебе – пропащої хули, -
Ми хочем чути правду завжди й всюди
Не хочем ми обдуреними бути,
Щоб в мирний час життя втрачали люди
Ти є багата і велична Україно
Ми – нація, любов’ю одержима!
Ця вся любов у наших душах, діях.
Ми не даремно барикадища звели
Ми – нація свободою сповита,
І одержима славою героїв боротьби
На поприщі народного протесту!
Достойні гідності, визнання, похвали –
Твої Вкраїно – сильні духом
й навіки вірні дочки і сини!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509408
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 05.07.2014
автор: Майя-Софія