Для чого людям стриманість потрібна?
Коли йдемо по світу швидше долі.
Вже зламані всі коди і паролі.
Навіщо гальма, коли швидкість – рідна?
І знаки «СТОП!» для нас не перепона.
Секунди крок пришвидшений помітно.
Вважаємо, що все для нас підзвітно,
А стриманість – дурна лиш забобона.
Навчились керувати віражами.
Стоянки для слабких та відстаючих.
Жалієм не нужденних, а даючих...
Не бачимо межу між кольорами.
Бо в швидкості злилося все в єдино:
Життя – не кольори уже, відтінки.
За право бути першим поєдинки
Останніми нас зроблять неодмінно.
Змагання беззупинне із собою.
Нестримне почуття зітре наголо,
Бо замкнене дорога наша коло,
Коли «ВПЕРЕД!», «ВПЕРЕД!» без перебою.
Для чого людям стриманість потрібна?
Щоб не злетіти вниз обабіч траси,
Щоб бачити життя, його прикраси,
Щоб фарби, не відтінки, було видно.
Щоб не топтати тих, хто заважає,
Щоб не плювати в тих, хто із докором,
Бо скріплені життєвим договором,
А він кінець, як і початок має!
Цей життєпакт затверджений завчасно.
Із різним темпом кожен опрацює,
Та стриманість від помилок врятує,
І з вигляду його все стане ясно...
З цим документом нам іще блукати
Десь між світами: цим і тим. Врахуйте.
Що ви покажете? Не пожалкуйте,
Що стриманість була лише словами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507896
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: Серафима Пант