Вже осінь!
Стільки часу пролетіло...
Легенько скроні покриває сивина
Але душа, чомусь помолоділа
Не хоче з зрілістю миритися вона.
Летять роки!
Дорослі діти стали
І роблять ті ж юнацькі помилки,
Які ще ми, мабуть,
Не всі повиправляли.
Лишились спогади!
Про школу,юність
І про кохання ранені сліди,
Чомусь в житті не завсім, як у казці,
А все буває надто навпаки.
Життя проходить!
Мов нестримні річки хвилі.
Біжить і не вернути вже назад.
Лиш тільки спогади у серці залишились
Про тих, кого не верниш вже до нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507863
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.06.2014
автор: Наталя Боднарук