Літо розкошує у садку моєму,
Пнеться все до сонця, боки підставля:
Яблука і груші, вишні пустотливі –
Все б їм загоряти, грітись без кінця.
Десь кує зозуля, десь сюркоче коник –
Зранку аж до ночі шум і метушня.
Нагідки, ромашки, чорнобривці, дзвоник…
Карнавал квітковий бачу я щодня.
Джмелик сів на сонях, наче на планету,
Назбирав пожитку і собі гайда.
Пролетіла бджілка, наче та ракета,
А метелик в танці демонструє ПА.
Комашня жужлива, радісна, щаслива
Хлюпається смішно в крапельках роси,
А жучки веселі гордо і щасливо
Тішаться на сонці з власної краси.
Пташки - щебеташки хмарки здоганяють
З вітерцем легеньким наперегонки,
Молоді лелеки крила розминають,
А веселка воду черпає з ріки.
Може взяти пензлик, або авторучку,
А чи може взяти фотоапарат,
Щоб зафіксувати цю красу беззвучно,
Щоб запам’ятати літа аромат.
Та не можу навіть я поворухнутись,
Я вросла очима у барвистий цвіт,
Подихом боюся літо сполохнути –
Збережу у серці цей чарівний світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507614
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: дочка бджоляра