Хто ти, якщо починав з кимось, а дійшов кінця сам? Герой? Чи, той, хто весь цей час не бачив іншого шляху? Я не знаю. Знаю лише, що точно не герой. Може, ти просто мав більше терпіння, ніж інші.
Залишившись на фініші самотнім, вдихніть тишу, вона Ваша як і перемога. Перемога над чим? У мене це перемога над собою. Не абсолютна, але одна із перших. Так, я дійшла і зберегла деякі свої принципи. Я знаю, що через деякий час це втратить важливість. Зізнаюсь, що це ВЖЕ так. Будь-який фініш, окрім смерті, є початком нового «змагання». Нам часто кажуть, що головне – участь. Яка? Нещаслива теж? Як на мене, головне, зробити висновок. Я його зробила: більшість «змагань», в яких я брала, або мусила брати участь, були не потрібними. Так, в житті є маса безглуздих, а в результаті і пустих моментів. Так само як і людей. Вмійте вчасно відчути це. А головне, не станьте такими. Земля не кругла, круглою її робимо ми. Вмійте відпустити злість до того, як вона Вас зжере. Ставте людей на місце і йдіть далі, не дозволяйте вжитися собі в роль месника. А основне, не копайтеся в минулому, - кожен погляд на нього залежить від того, на скільки вдалим був сьогоднішній Ваш день.
Я не можу сказати, чого я хочу в глобальному сенсі. Може, миру? Майже кожен знає, що таке мир в широкому значенні. А що таке «мир» для Вас в індивідуальному, вузькому сенсі? Для мене це незалежність, свобода від речей, тиша замість агресії в кімнаті в гуртожитку. Навіть, якщо агресія моя особиста і іде від мене. Тиша, коли ніхто ні з ким не розмовляє. Це, також, можливість впливати, факт, коли тобі хочуть підкорюватися. Це сила і задоволення, коли ти відкрито смієшся з людини, замість того, щоб її вдарити. Це також вміння переживати за когось, вміти виділити «рідних» з-поміж чужих і пустих. Це розширення особистого простору, час глибоких роздумів і розуміння того, що ти в чомусь вищий за інших… На перший погляд, низько це все якось. Та й на другий теж. Мені не соромно за себе. Людина сама по собі, низьке створіння. До того ж, я знаю, що вже через тиждень, мій «список миру» виглядатиме інакше.
Не знущайтеся над собою і своїм світом. Сміливо позбувайтеся тих, після зустрічі з якими Вам стає душно. Це Ваш час, це Ваш простір. Його не так багато, щоб ділитися з паразитуючими підвидами «друзів». Вмійте говорити «ні» з першого разу, смійтеся над чужою заздрістю, не бійтеся помилятися, бійтеся не вчитися на помилках.
Кожного дня ми досягаємо якийсь фініш. Кожна, навіть мала перемога, виділяє нас з натовпу. Вона дає зелене світло для наступного забігу. Не обов’язково бути героєм, просто перемагайте свої страхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507439
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: Руслана Лукаш