Калинова кров – калинове сонце.
Синьо-жовтий знов рветься у віконце
Через смерті дзвін і вуаль печалі
Облітає світ. За синів благає…
Знову гуркіт гармат і вмирають солдати.
Діти просять кричать припиніть же стріляти!
Я не хочу піти із життя і не знати
Як сміятись, радіти, любити й кохати.
І ніяке багатство не замінить родину
Не замінить добро, спокій і Україну
Ми не хочемо війни, не хочемо знати
Як жорстоко людина брата може вбивати.
Не зламати нас. Вільні були й будем!
Синьо-жовтий птах обіймає груди.
Ми сини землі жовтого колосся,
За свої пісні будемо боротись.
Знову гуркіт гармат і вмирають солдати.
Діти просять кричать припиніть же стріляти!
Я не хочу піти із життя і не знати
Як сміятись, радіти, любити й кохати.
І ніяке багатство не замінить родину
Не замінить добро, спокій і Україну
Ми не хочемо війни, не хочемо знати
Як жорстоко людина брата може вбивати.
Мир всій землі.
Помолімось за нашу сьогодні країну!
Сльози в душі.
Слава вічна героям України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506806
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 23.06.2014
автор: Галина Кудринська