Пройдуть роки, колись я постарію,
І посивіє в мене голова,
Життям тяжким напевно захмілію,
Але святим залишаться слова.
Пропише час свою жорстку потворність,
І у очах запасмурніє даль.
В поезії ж лишиться неповторність,
А у житті залишиться печаль.
Пролине все, пройде, промчить, проїде,
Лиш оглядатись зможу я назад.
Як жив, так і у смерть таку поїду,
Де жде мене, авжеж, не райський сад...
30. 05. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506403
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Віктор Остроух