Історії серця: про те,
про те...
Молилися хмари на нас
звисока.
Моя псевдовічність. А, втім,
проте...
Вона ненадовго. Вона тут
на поки.
Незрячих агоній туди
сюди
Емоції вперті зривають небо.
Виходжу з вагіни. З роси
з води
До Бога в обійми. До тебе
Треба.
Накрита від світу. Вперед
назад.
Стояти. Летіти. А там -
як буде.
Зірвалося небо у зоре
пад
Пускаючи мрії навіч
Внікуди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506152
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2014
автор: Келя Ликеренко