На край Львова Левандівка –
розточанський краєвид:
діл за долом не поділить
безкінечну неба вись.
[i]Приспів:[/i]
[i]Левандівська дівчино-красуне,
усміхнись мені разок,
бо тобі, знай, усмішка пасує –
вона квітне, мов бузок.[/i]
Зелен-гори, сквітлі доли,
ріки срібної води;
із Розточчя щедра доле,
в казку світлу поведи!
[i]Приспів.[/i]
Не впаде на землю осінь,
не прийде пора весіль,
невгамовне серце просить
вгамувати його біль.
[i]Приспів.[/i]
Створено 21. 02. 2007 року (12:00 – 12:45), м. Львів
***
А ти мені всміхнулася –
і сонце повернулося,
тепер уже ми разом
йдемо в зелений гай,
[i] зозулі де кують,
де мавки та русалки
і перелесники живуть![/i]
Ми разом усміхаємось,
назад не оглядаємось,
йдемо ми до діброви –
у темний-темний ліс,
[i]зозулі де кують,
де мавки та русалки
і перелесники живуть![/i]
І ми обоє знаємо,
що ти і я кохаємо,
і ми пройдемо разом
через усе життя,
[i]зозулі де кують,
де мавки та русалки
і перелесники живуть![/i]
Створено 21. 02. 2007 року ((17:10 - 17:40)
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. – С. 129 - 130.
[i]Музика Василя Сторонського[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505826
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2014
автор: Т. Василько