Ти ж бачиш...Нам не просто бути ними,
Не стати тими ким ніколи не були...
Так важко бути друзями...Чужими,
Про те мовчати що забути не змогли...
Чому у серці ще щемить...Кого гукає?
Тікаючи від тебе намагається знайти.
Нас душить сум коли самотність відступає,
Чому ж так тепло? В обіймах тої самоти...
Чому придумуємо ролі, статуси ,відмовки?
Для чого сцени ,сльози і жорстокий сміх?
І для любові кожен раз шукаєм сховки,
Щоб хтось її в очах побачити не зміг...
Ми станемо чужими...Скаженіємо від болю,
Крізь час і простір повертаємось назад.
І страчуємо дні у спробі надурити долю,
З життя зробивши хмурий маскарад...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505766
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: Кисломолочний