Тридцять сім синочків…

                                   «І  все,  чого  ви  в  молитві  попросите  з  вірою,
                                   то  одержите»  -  Біблія,  Матвія  21:22.


Тридцять  сім  синочків...  -  Боже,
Кров  тече,  немов  ріка!
В  Україну  ворог  вхожий,
Що  її  іще  чека?

Боже,  Боже,  сльози  шквалом,
В  серці  біль!  Як  далі  жить?
Ворогу  смертей  замало.
Ким  кордони  сторожить?

Господи,    така  розруха  -
Гибнуть  діти,  йде  війна.
Рідний  брат  давно  не  слуха,
Бо  у  ньому  сатана!  -

Гріх  у  серці,    всередині,
Зір  пропав,  глухий  зовсім.
Горе  він  несе  родині,
Сам  не  править  ,  правлять  ним!

Освяти  його,  наш  Боже,
Хай  прозріє  накінець,
І  почути  Тебе  зможе:
Не  з  Тобою  -  він  мертвець!

Бо  ж  закриються  шляхи  ті,
Що  ведуть  до  Тебе  в  дім!
Способи  хай  будуть  вжиті,
Щоб  Тебе  побачить  в  нім!

Хай  зустрінеться  з  Тобою,
Освяти  його  життя,
Щоб  порвав  шляхи  з  пітьмою,
Помолився  з  каяттям!  -

Тоді  й  мир  прийде  в  родину,
Сьози  зникнуть  із  лиця…
Спасе  наш,  спаси  Вкраїну,
Я  молю  Тебе,  Отця!
                                       17.06.2014

На  фото  літак  ІЛ-76,  збитий  14.06.2014.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505757
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: Людмила Дзвонок