Високі гори, лісом вкриті.
Між ними церква, хрест в блакиті,
Зелених трав і квітів коші.
Це Гошів.
Внизу село старе-стареньке,
Місток і річечка чистенька.
І люди приязні, хороші.
Це Гошів .
Ідуть у будень і у свято,
У храм. І гостей тут багато.
Їх манить Дух Святий, не гроші.
Це Гошів.
У церкві щиро всіх вітає
Ісус і Діва Пресвятая.
Гріхи душа скидає з ноші.
Це Гошів.
Тут серце миром наростає,
В любові пригорщі пірнає,
Купається в її розкоші.
Це Гошів.
Щойно звідти.
Село Гошів Долинського району, Івано-Франківської області.
На Ясній горі у с. Гошів знаходиться церква Преображення Господнього (рік заснування 1570). Тут зберігався чудотворний образ Пречистої Діви Марії (зараз копія), відбулося багато зцілень. Сюди приходять прочани з різних куточків України. Неодноразово і я була учасницею Прощі на Ясну гору. Дуже вдячна Богу за багато ласк, які одержала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505705
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.06.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)