У густій блакиті неба
Вражено заціпеніли
Хмари – білі циппеліни:
Задивилися на тебе.
І завмерла наша річка,
Бо куди текла, забула...
Може, хвильками відчула
Справжнє, щире, споконвічне?
Мій засмаглий янгол милий
Обійняв мене крилАми
Світла ніжність поміж нами
Все живе заворожила.
Утекли журба та лихо,
Як мені ти посміхнувся.
Очерет лиш колихнувся,
Щось прошепотівши тихо...
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2014
автор: Ніла Волкова