На крилах доля радість нам несе;
Буття ж моменти різними бувають…
Жінки прощають нам в житті усе,
Але, на жаль, не все та й забувають…
Мовчання жінки – найсильніший крик,
Що розриває душу на шматочки;
Холодний гнів, неначе льодовик,
Чуттєво викривляє вуст куточки…
Вдивляймось у прекрасні озерця;
Цілуймо наймиліші очі й брови…
Не наступаймо милим на серця;
Нехай буяють почуттів діброви…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505300
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2014
автор: Юрій Цюрик