ШРАМИ

Розмитий  дощами  геть  зоряний  шлях,
Мов  канув  у  безвість,  пропащий.
—  Проколоте  небо  на  гострих  шпилях,  —
Зітхав  сонний  місяць  ледащий.
Човном  плив  тихенько,  не  збавив  ходи,
Ще  й  хмарні  відштовхував  плями,
Розлив  “жовторогий”  цеберко  води,  
Лишаючи  в  просторі  шрами.        2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2014
автор: Lana P.