Луганда

     «Над  долиною  Луанди  сутінки,
       Сонце  пливе  на  широкій  спині
       Зеленого  крокодила  неба…»
                                         (Кванго  Бамбако)

Чорний  народ    Луганди
Вилазить  з  глибоких  нір,
Чорний  від  пилу  Плутона  -  
Скам’янілих  дерев  пекла.
Чорний  народ  Луганди  
Знову  співає  осанну  
Бородатому  Бармалею,
Знову  вивішує  «Веселого  Роджера»
Над  кам’яним  одоробалом
З  вибитими  шибками.
Чорний  народ  Луганди
Кричить  цинічним  людям  
У  дорогих  смокінгах:
«Ми  хочемо  бути  рабами,
Хочемо  у  копальнях
Для  вас  добувати  золото!»
Чорний  народ  Луганди
Будує  свої  піраміди
З  чорних  і  рудих  каменів
Во  славу  своїх  олігархів,
Во  славу  фараона  півночі  –  
Лисого  й  злого  карлика.
Чорний  народ  Луганди
Розфарбовує  вітер  
Смугами  колоради
І  хоче  вбивати  і  грабувати
Всіх  хто  інакше  думає.
Пригостіть  їх  кавою  –  
Тою,  високого  сорту
Вирощенною  в  Руанді…  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505170
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.06.2014
автор: Артур Сіренко