Це був ще один дощ…

Це  був  вечір  і  дощ…  

Було  лиш  чути  тихий  наспів  
по  листю  клавішах  вечірній.
І  зазирнуло  на  мить  сонце  
Із  усмішкою  сплячої  красуні.
А  в  небі  мокрий  дивний  птах  
Мов  охоронець-воїн…  Вільний.
А  світ  це  хмара  із  води.  
І  чули  громове  відлуння.

А  ти  стояла  і  дивилась.  
Та  ні,  ти  слухала,  чекала
Не  дощ  –  слова.  Здавалось  мало.
Я  обіймав,  ти  обіймала.
Ми  заховалися  від  нього
Та  він  був  теплий,  свіжий,  літній.
Далекий,  інший  бік  від  нас.
Нестримний,  ніби  безпросвітно,
Чудовий  чимось  водночас.


2004

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505117
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Андрій Пульсар