Суголосся нестійкості радіохвилі
Ти відчуєш як втратиш всілякі надії.
Камертони вже пальці стрункі загатили.
Електроди лишились музичного смаку,
Що ментолові звуки — коробка тік-таку.
А конвалій — нашийник гримлячий собаки
І під ту мелодійність втрачали лібідо,
Колошматили пріле волосся об вітер.
Славні небо й земля наші в жовтій блакиті.
______________________________________
Закусили і здерли сторонники волі
Нашу гру величаву високих подолів.
(Більшість прихильників казино й алкоголю.)
Але ж серцю китовому - вольному ліпше
Колисати землю свою й дбати про тишу,
Поклоняючись місту запилених вишень.
Мирне небо. Вклонитесь і вмийтесь водою,
Хто стояв і брав участь , попід курявою.
Не за панських синів, не у чеснім двобої.
Кожен звук там — то вибух, то вигук, то стогін.
По бруківці занедбаній човгають ноги,
А свинячі копита задкують з берлоги.
Доки розум направлений кривди супроти,
Всякий ворог злиденний ковтатиме опір.
Україна — Viva! Україна — Європа!
Пам`ятаємо тих, кого з нами немає,
То є наші герої, бійці-самураї.
Камертонів стеблини крізь пальці палають.
Тільки крові ще крапля вкраїнська проллється,
На тобі, Володимире, шапка займеться...
Вічна будь Україна! Домівка. Фортеця.
чер`14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504889
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2014
автор: Митрик Безкровний