НА ЗЛАМІ ЕПОХ
Світ пережив багато змін і революцій,
Проте порядку й близько ще нема…
Ніби навмисно, всі закони справедливі,
А з часом виявляється – пітьма!
Ніяк не можуть вигадати гасла,
Щоб оправдати скоєний обман:
Лишень на лихо сталася нерівність,
Коли насильно виникає раб і пан.
На дармо писані томи законів,
І кожен раз поправки чималі…..
Бо в розум людський Бог вклав
справедливість--
Настане мир, як пропадуть і
королі і глитаї.
Всі витівки лукавства безуспішні.
Тут навіть не поможе геноцид.
І ті мільйони, що в пітьмі блукають,
Пізнають все, що Боже Слово вчить.
Як жаль, та непокірні і жорстокі зникнуть,
Не буде місця вбивцям на землі.
Все людство з нетерпінням виглядає
Той час, коли настане Царство Правди
для усіх!
Один давній мудрець написав:
«Запанувала людина над людиною
на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9).
Його слова дійсно правдиві, коли
говоримо про панування чи то
окремих осіб, чи то суспільних
класів. Якщо одна група людей
підноситься над іншою, нещастя
і страждання є неминучими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504662
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: НАУМ