- Ремчик! Ремчику, до мене! –
Голосно гука Марічка,
- В мене платтячко зелене,
В мене довга гарна стрічка!
Будем гратись! Нумо гратись!
Стрічку пов’яжу на тебе.
Трохи мусиш постаратись:
Сукню приміряти треба.
Як Марічка не просила –
Рем вдягатися не хоче.
Платтячко даремно шила,
Стрічка хвостика лоскоче.
Ліг на сукню куцехвостик,
Стрічку у зубах тримає.
«Піднімись!» - Марічка просить.
Цуценятко не зважає...
По дворі дівча гасає,
Песик, граючись, за нею:
Стрічку він наздоганяє,
Ловить лапкою своєю.
Платтячко лежить у буді –
Воно Ремові подушка,
А Марічка знов ладнує
Черевички й капелюшка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504291
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Серафима Пант