Понурені верби сумують над ставом,
Гілками порушують спокій води,
І сонячні промені грають ласкаво
Відблиском світла, що впало туди.
Тим вербам щось шепоче вітер
Й жене кульбабки білий цвіт.
На тім ставку спочило літо,
На мить забувши цілий світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502988
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.06.2014
автор: T.I.