А.Б.
З тим якорем блакитних півоній на шиї
ти вийдеш і будеш блукати -
там, де знайома архітектура,
там, де вирощують південні сузір'я,
наврядчи згадаєш, що завтра почнеться літо.
Ось і рибу тобі принесли,
з візантійських річок,
зазерни їм в очі, візьми ніж
та знай, що крові не буде,
що сонце десь поряд
наспівує рожеві псалми.
Привіт, серце. Озброєне листя назавтра
захопить морське полум'я,
що стисне твоє обличчя відчайдушним вогнем. Вогонь!
І ти їй даси тої віри.
Ось і спокій,
блукай цим маревом,
доки світ не знайде в собі сили,
доки дім твій не пійманий
на вудочку чорного, як та ніч,
рибалки.
Готуй для своїх,
і рибу, і ніч,
і зорі зажар
кільцями, як сіру
цибулю.
І чекай. І через тиждень
буде субота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502631
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: Хаген