Не журися, коханий, ти лишень не журися...
Не тривож мене поглядом, повним печалі.
Над турботами, сонце, на мить вознесися,
Освіти своїм світлом сумнівів тіні повсталі.
В цьому світі, де море людських почуттів,
Де медузи отруйні за рифом ховаються...
Важко доплисти туди, де так сильно хотів,
Та для тебе вітрила мої розкриваються.
Ти розправ свої плечі красиві... широкі...
А я в мить обійму їх руками тендітними.
Вони подарують такий бажаний спокій,
Наче крилами стануть вони непомітними.
Вони будуть пір'їнами теплими, ніжними
Захищати тебе у вітри, у дощі, у морози...
Блукаючи шляхами крутими засніженими,
Зігріють тебе у далекій і довгій дорозі.
Не тривожся, коханий, я поруч з тобою.
На яву, або іноді, просто в думках...
Хочеш, стану для тебе зорею ясною?..
Хочеш, зігрію в тендітних руках?..
30.05.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2014
автор: Богданочка