"Любочко, вимий тарілку,
Шкарпеточки всі поскладай.
Віршика вивчи про білку.
Па-па, я пішла, не скучай."
"Добре, мамусю, все знаю,
Тільки не буду сама.
Я тут приятельку маю,
Зветься Гаврошка вона."
Мама лиш вийшла із хати,
Кицька уже на столі: -
"Давай будем разом скакати,
Ура! Ми, нарешті, самі."
Стрибали, аж впала полиця.
Всі тарілки розбилися в пух.
Під диван заховалася киця:
"Гаврошко, вилазь, я твій друг.
Давай, краще в хованки грати,
Ховайся від мене скоріш.
Раз.. два... три... йду шукати
... Ой, гепнув додолу сервіз...
Це нічого, Гавросю, буває.
На дурниці і часу не гай.
Я тобі на каструлі зіграю,
А ти - "няв" своє вголос співай."
Потім Любочка чаю попила,
А подружці налила вершків.
Два горнятка новеньких розбила,
Й банку збила із-під огірків.
Опісля учились подружки,
Як рибки у ванні пливти.
Під вечір взялись самотужки
Торт мамі з медом пекти.
Налили сметани в бритванку,
Насипали цукру й муки.
Щось там ще було у дзбанку,
Теж полилося туди...
Бритванку запхали в духовку:
"Ой,ой, Гавросю, димить.
Ану, заглянімо в кладовку.
Там банка із медом стоїть.
Полиєм згоріле медочком.
Ням, ням скаже мама тоді.
Як добре, що в мене є дочка,
Росте помічниця мені."
День був по вінця турботи.
Ключ повернувся в дверях.
То мама вернулась з роботи.
... О, Боже, не кухня, а жах!
Усе почорніло від диму.
Тарілки побиті усі.
Пробіг хтось замурзаний мимо.
... Не вдався сюрприз далебі...
І очка готові у доні,
Ще мить і уже до плачу:
"Мамусю, пробач все Гавроні.
А торт я ще завтра спечу."
Оксана Максимишин-Корабель
березень 2014р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501707
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: ОксМаксКорабель