Зупинившись на виході ти все усвідомиш.
Озирнешся навкруги немов вперше.
Все таке рідне, але й таке незнайоме
Як для розуму, так і для серця.
Ми весь час шукаєм ідеалу,
Хоч ідеальними є лише картинки.
На ніжність ніколи не вистачало часу.
Замість неї завжди були серединки.
Необхідне завжди непомітне
Для своїх очей.
Буденність вбиває найміцніше,
Якщо не цінуєш безцінних речей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501430
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2014
автор: Iren Iren