І ось це місце, де вперше ми зустрілись ,
Наші серця п*янким кохання розгорілись.
Вони билися в єдиний такт, немов одне!
Ми вважали, що вогонь в серцях ніщо не задме.
Але душу я картаю за ті пусті слова,
Які ти не вибачила, а розвернувшись пішла.
Багато сказано слів, а сенсу в них немає.
Якби ж ти лиш знала, як сильно я тебе кохаю!
Якби я зміг в оті пусті слова вложити,
Все своє кохання і лиш з тобою жити!
Підійти до тебе, розказавши усе та відразу,
Тихенько чмокнути в уста та забути колишню образу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500449
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2014
автор: Роман Прус