Обійми мене, батьку…

Обійми  мене  батьку,  міцніше,
Пригорни  до  твердого  плеча,
І  мені  стане  вмить  спокійніше.
Пам’ятаєш,  якою  була?

Як  маленькою  ще  засинала
На  надійних  і  теплих  руках,
Як  тебе  перед  сном  цілувала
У  щетину  на  твоїх  щоках.

Як  усього  боялась  на  світі,
А  ти  вчив  побороти  страхи.
Як  одного  чудового  літа
Я  до  тебе  змогла  допливти.

Як  ти  ввечері  грав  на  гітарі,
А  я  вчила  акорди  й  слова,
Майже  все  ми  співали  у  парі,
«Про  дельфіна»  я  все  ж  не  могла.

Як  я  знов  розбивала  коліна,
І  в  сльозах  прибігала  у  дім.
Я  для  тебе  –  навічно  дитина,
Я  продовженням  стала  твоїм.

Моє  чорне  хвилясте  волосся
Відтіняє  твою  сивину.
Пам’ятай,  як  би  нам  не  жилося  –  
Я  тебе  все  ж  навічно  люблю.

14.05.2014  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500034
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2014
автор: Альбіна Кузів