Ось і літа середина.
Час минає – не тужи.
Ніч промчала горобина,
Що лишилося, скажи?
Середина віку. Віку!
Півпуті мого життя.
Не ввійду я двічі в ріку,
Що сплива без вороття.
Вдіну біле. Вдіну чорне.
Кликну мудрість бувших літ.
Безталання непроворне,
Мій побитий болем цвіт,
Видно зорі нагадали
На моєму на роду,
Коли ніччю в сяйві прали
Вишні в нашому саду.
Не збагнуть нам середину
Між добром земним та злом.
Пестить дівчину – калину
Липень лагідним крилом.
Прийде жовтня середина,
І в осінні схудлі дні
Зникне віку половина
У калиновім вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499843
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2014
автор: Івашина В.І. 2