А на картині твоїй знову дощ,
Мною залишені квіти лежать…
Посеред міста самотніх площ
Два серця бурхливих стоять…
Хоча у них є тільки силуети,
Людей, в яких вони живуть…
Серця ж висять як амулети,
У них життя – вони ростуть…
Малювала картину з світанком,
В надії проміння туди передати…
А я прокидався втомлений ранком,
Тоді, коли ти так хотіла кохати…
15.05.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499361
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2014
автор: Юрій Прийма