Виповзає смуток, як бридка багнюка,
холодить довкілля, і хапа за руки.
Засліпляє очі, говорить: "Дурепа,
знай, любов згасає, ніби сигарета.
Не принижуй душу, і не клич кохання,
твої гіркі сльози - жалібне скавчання.
Що було - минуло, стане що - побачим,
треба примиритись із життям собачим."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499175
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2014
автор: Оксана Квитка