(не) сон

[img]http://cs7009.vk.me/c540102/v540102904/1c3be/ujEB08Rvetc.jpg[/img]

В  оливкове  світло  крон
Аромить  квітковий  опій...
І  сон  мій  -  давно  не  сон,
Кульбаб  посивілих  попіл
Хурделить  в  небесний  льон.

Меланжева  шаль  думок
Лягає  на  теплі  плечі.
Скрипалить  вертки́й  струмок
І  трав  килимки  овечі
Затягують  кожен  крок.

Розлито  густий  акрил  -
На  сонці  ряхтить  палітра!
А  тіло  не  чує  крил,
Бо  крила  у  змові  з  вітром  -  
Чуттєвіші  од  вітрил!

В  полоні  бузкових  рим
Спинитися  б  і  стояти...
Де  травень,  мов  пілігрим,
І  втрати  -  давно  не  втрати,
Минулого  сивий  дим...

Зректися  б  усіх  спокус
У  цій  непорушній  тиші,
Де  байковий  мох-обрус
Холодну  росу  колише,
Де  промінь,  як  мед,  загус.

Де  зранку  хмільну  весну
Купають  світанки  свіжі...
Нашіптую  мантру  сну
І  вітер  мій  шепіт  ріже,
Як  скальпель  тонку  струну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498927
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2014
автор: Наталя Данилюк