Ти до мене прийди по стежині поліській,
Де ожина цвіте і льонує земля,
Хоч можливо цей шлях не такий вже і близький,
Та тебе я чекаю – кохана моя…
Я зустріну тебе, наче перше кохання,
Ми підемо у ніч рахувати зірки
І пісні солов’я не затихнуть до рання,
А роса, наче зорі, повкриває стежки…
Перша зірка злетіла, ми удвох загадали
І злилися вуста під зірковий політ,
І наступний політ ми також відмічали,
Ви частіше по небі наші зорі летіть…
Місяць вийшов з-за хмари і роса засіяла,
Десь далеко під ранок заспівали півні,
А ти знову і знову все зірки рахувала,
Хоч було наяву все, а здавалось у сні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498547
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2014
автор: Віталій Назарук