Гладить сонечко дитинку,
Павутинку і стежинку.
Сіло в школі на віконце.
У нас тепер власне сонце!
Помилились.Це людина,
Наша вчителька красива.
Наша .......
Ось висить портрет Шевченка.
Вчить любити землю рідну,
Вчить всіх жити мирно,гідно.
Сіло сонечко на школу.
Не скажу тепер нікому:
Є два сонечка у школі.
Одне тихо на тополі
Ніжки склало.Спить тихенько.
Друге:наше,прерідненьке!
Гладить соненько голівку,
Вітер зняв на стару плівку.
Дощ крутив кіно у полі,
В перший ряд стали тополі.
Я сиділа так тихенько,
Дощ старий підсів близенько.
Розпитав про кіноплівку.
Повела його в домівку.
Сонце,дощик,школа,діти...
Нашій дівчинці всі квіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498283
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Відочка Вансель