В навушниках вітру заснути навік чи до завтра.
В палаті психосені,хворих туманів на СНІД.
Не зве знов боротись заклична упевнена кварта.
Я біль свій ударила ліктем ножа у живіт.
Нас час не лікує-відтягує дату убивства..
ми йдемо до сповіді чаркам,бокалам,пляшкам,
життя-це щоденні флеш - моби убивць й терористів.
Життя –це лиш звичка шкідлива, нав"язана нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498251
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Malina z Berlina