Заколиши мене, кохана

Трепети  лист  колише  пізній  вечір,
а  вітер  тихий  –  віть  не  стрепене,
кладу  я  руки  втомлені  на  плечі
й  прошу,  прошу:  заколиши  мене!

[i]Приспів:[/i]
[i]Заколиши,  заколиши  мене,  кохана,
в  обіймах  твоїх  лебединих  рук,
вернувся  я  –  вернулося  кохання  –
я  так  не  хочу  більше  вже  розлук![/i]

Я  так  втомився  на  чужих  толоках,
те  зрозуміти  можеш  ти  одна,  –
гірчить  так  гірко  ягода  солодка,
якою  пригостила  чужина.

[i]Приспів.[/i]

Трепече  серце  –  долі  не  збагнути,
недолею  трепече  весь  мій  край,
я  хочу  нині,  хочу  все  забути,
поринути  у  недосяжний  рай.

[i]Приспів.[/i]

Коли  на  вітер  ляже  світлий  ранок,
зірниця  тиха  освіжить  росу,
тоді  співатиму  я  колисанок,
буду  твою  голубити  косу.

[i]Приспів.[/i]

Створено  30.06  -  1.07.  2003  року
м.  Львів

Опубліковано:  Моя  пісня.  Львів:"Сполом",  2004.  120  с.
С.96.

[i]Музика  Тетяни  Кисленко[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498224
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2014
автор: Т. Василько