Лишіть нас в спокої!

Який  місяць  світіть
На  великой  поле!..
У  цілому  світі
Плачуть  наші  діті.
Якой  мавуть  горе!

Вороженьки  ставлять
На  коліна  в  силу.
Літургію  правлять,
Свічки  в  церкві  ставлять...
Я  за  тя  загину...

Життя  оддавалі,
Молилися  люде.
Матінки  плакали,
Синочків  чекалі...
А  шо  дале  буде?..

З  вамі  войовалі
В  сорок  першім,знаєш?..
Кусок  хліба  бралі,
Ми  ся  обнемалі...
Шо  ня  розпинаєш?

Шо  хрест  мі  на  пличі
Кладеш  і  сідаєш?
Журавлі  курличуть...
До  миру  тя  клачуть...
А  ти  хрест  жбурляєш...

Я  не  покараю,
Та  є  Божа  сила.
До  неї  взиваю,
Світ  нею  спасаю...
Хочу  дуже  мира...

Мій  народ  вбивали
Голодом  морили...
Ці  ви  то  не  знали:
Вас  в  пеклі  чекали...
Ви  нас  не  любилі...

Є  у  вас  держава,
Маєте  де  житі.
Немаєте  права!
Немаєте  права!
До  нас  заходиті!

Лишіть  нас  в  спокої,
Навчіться  копаті.
До  землі  чужої,
Моєї,рідної
Путь  би  вам  не  знаті!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497221
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 06.05.2014
автор: Джаннет Даклін