Це зоветься коханням

Там  де  ясен  розлогий
Я  іду,  як  на  прощу,
Бо  давно  втратив  спокій,
Любу  і  найдорожчу.
Я  несу  її  квіти,
Чи  прийде,  моя  люба?
Хочу  серце  зігріти,
Це  не  перша  вже  спроба…


Приспів:
Ти  повір,  що  ці  квіти,
Тобі  серце  зігріють,
Що  розтоплять  крижину,
Тут  вуста  заніміють…
Поцілунки  і  квіти,
Все  -  для  тебе  кохана,
Перегорнемо  книгу,
Без  вина  будеш  п’яна…


Я  ці  квіти,  кохана,
З  дня  у  день  доглядаю,
Бо  тебе  я  і  нині,
Як  колись,  ще  кохаю…
Не  зів’януть  ці  квіти,
В  них  тепло  мого  серця,
Вони  будуть  горіти  –
Це  коханням  зоветься…

Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497121
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2014
автор: Віталій Назарук