Я колись не вірила в дивА...
Думала, бувають лиш у снах.
У самотності час проплива...
Із тобою раділа в думках.
Лиш молитва мене зігрівала
У холодні зимовії дні.
Я в уяві собі малювала,
Як складаю для тебе пісні.
І холодної довгої осені,
Моя мрія нарешті здійснилась.
Що було сльозАми-росами,
Те у усмішку перетворилось.
Ти зі мною, прекрасне диво...
Я з тобою, де б я не була.
Споглядаєш ти так ревниво...
Не хвилюйся, я тільки твоя.
Не хвилюйся, ти - моя душа.
Найдорожче, що є у світі.
Як без тебе кудись вируша..,
Моє серце в зів'ялім цвіті.
Ти - промінчик у хмарах темних,
Ти - ковточок води у спеку,
Ти для мене - це щось священне...
Ти до мене летиш здалеку...
Я так міцно тебе обіймаю...
Моя донечко... Моє сонечко...
Світ з тобою - шматочок раю.
Моє сонечко... Моя донечко...
І ви вірте в дива. Все буде.
Лиш коли так Господь захоче.
Не втрачайте надію, люди...
Може все, що було, - пророче...
1.05.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496231
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.05.2014
автор: Богданочка