Декілька із…

Він  розказує  завше  мені  про  квітень,  коли  помирає  весна.
Їй  доводиться  міцно  боротись  за  те,  аби  жити  довше...
Він  встромляв  в  тіло  її  слова
Цвяхами
Й  відлигою  лилася  кров  по  моїм  щокам.

Як  сказати,  мій  друже,  що  ти  вже  давно  забув  куди  йшов,
Тоді  коли  все  частіше  й  частіше  говориш  про  це?!
Що  з  твоїми  дорогами  вчора  стряслось,  бо  так  гучно  усі  кричали?
А  ти  все  пишеш...
Як  поет  наливає  собі  натхнення  в  стакан.  О,  ні  зараз  не  та  доба,  
Натхнення  десь  пало  в  якійсь...  у  невдалих  війнах  -  хтось  багато  писав
Вкотре,  засуваючи  руки  в  вогонь,  
Думаючи  не  згориш,  шкіра  лише  прихисток  для  кісток......
.......ти  захист  серед  моїх  зізнань,
А  я  благаюче
Не  читай  мені  більше
Свою  любов  нехай  заливає  сльозами,  кожна  із  літер,
Які,  ртуттю  розмножуються  в  твоїй  голові...

Дай  спокій  всім  римам,  вже  час  -  
Авіарейси,  квитки,  чужі  очі...
Будеш  писати  мені  тоді,  як  всі  про  тебе  забудуть.
Так  бракує  весни,  
коли  вона  помирає
...останній  подих  її  без  твоїх  швидкоплинних  віршів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496060
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2014
автор: Ваньоха Р.