Ніч строката


Догорає    день    в    серпневій    тиші
Забирає    вечір    всі    права.
Сходить    місяць    в    загадковій    висі.
Землю    вкрила    чорна    бахрома.

Сад    стоїть    у    мертвому    полоні,
Матіола    сипле    аромат,
І    медово  яблука    червоні  
У    садку    при    місяці  горять.

Цвіркуни    зібралися    в    оркестри,
Виграють    ноктюрни    й    полонез.
Ніч    шепоче    про  свої    всі    тайни,
Сови    дню    вигукують    протест.

Шлях    молочний    бороздить    завзято
Місяць    в    золотім    своїм    човні,
Сон    у    мене    вкрала    ніч    строката,
Щоб    писала    про    життя    її.
       
2004р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496020
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.04.2014
автор: леся квіт