Наша квартира - то зона відчуження;
Кожен куток в ній волає самотністю...
Хворе кохання ...Чи буде одужання?
З ким поєдинок - колишнім чи з совістю?
Маски облич вже злилися із душами,
Знову крізь сльози я посмішку вишию ...
Як і коли ми зробились байдужими
В світі, що пахнув шаленою вишнею? ..
Стежка між нами - спориш непротоптаний ...
Всі перші кроки давно уже зроблено ...
Вечір ходив за вікном заклопотаний,
Ношу мовчання поніс знову згорблено ...
Скельця рожеві дощенту розтріскані
Десь у альбомах з ясними світлинами ...
Хто між чужими вимірює відстані
Цими яскравими щастя краплинами?..
Крила моï уже міллю поïжені -
Не врятував ïх і спогад лавандовий ...
Тільки уперта надія засніжені
Ще зігріває пелЮстки трояндові ...
це не моя істрія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495779
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2014
автор: Любов Ігнатова