Я глибоко не хочу хвилюватись,
Я просто відійду убік,
Не дам собі принизливо зірватись,
І перейду обачливо на сміх.
Він буде тонко недоречним,
Безглуздим, по-дівочому дурним.
Мій голос стане тихим і сердечним,
А рухи, як в холодної смоли.
Смоли, що булькала вулканом,
Колись давно, в наївні дні…
Тоді я так любила ранки!
Вівторки-понеділки й вихідні.
24/04/2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495479
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2014
автор: Долинська Людмила