Одиночество - это когда ты слышишь, как тикают часы…
Ти колись говорив, щоб я стала сильнішою
Зібрав речі і зачинив за собою двері
Ти колись хотів, щоб я завжди була коханою
І видалив свій номер телефону із мого життя
Ти колись побачивши сльозу мою
Не пройшов мимо…
Ти малював квіти на моїй земній стежині.
Огортав мрійливою вуаллю наші спільні дні
А сьогодні залишив лише спогади
Мені ти залишив минуле
Забравши із собою наше майбутнє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495389
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2014
автор: Samolichenko Svitlana